Матеріали до тижня природознавства

Відкриття тижня

Тема. Ми всі господарі природи, тож збережемо її вроду.

Мета: виховувати любов до природи, бажання охороняти і примножувати її багатство та красу, сприяти вихованню почуттів.

Обладнання: квіти, малюнки, плакати, запис співу птахів.

                   Хід заходу

Вчитель. Шановні батьки, вчителі, гості і всі присутні, сьогодні ми проведемо виховний захід «Ми всі господарі природи, тож збережемо її вроду».

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає в нас природа. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів пташок, запах квітів – усе це дороге серцю і ні з чим його не можливо зрівняти, забути. Рідний край – наш дім, вишенька біля хати, хрущі над вишнями, вулиця, по якій ми ходимо, річечка, біля якої відпочиваємо, у якій так любимо плескатися.

Сьогодні ми поговоримо про нас – людей, які нищать природу: зривають квіти, руйнують пташині гнізда, ламають дерева, забруднюють водойми, повітря, щоб тільки задовольнити свої забаганки, збагатитися. Наймудріша на землі – природа. Люди, які живуть в гармонії з нею – найщасливіші. Заглянемо в куточок природи рідного дому.

Тополя.

Все на землі, все треба берегти –

І птаха, й звіра, і оту рослину.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо врешті ти його частина.

Верба.

Друже мій, люби життя, люби людей, природу,

А кривду кинь у забуття, як камінь в тиху воду.

Калина.

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них ті,

Що квітнуть у рідному краї.

Пролісок.

Але квіти, тварини зникають з землі,

Їх заносять у книгу Червону.

Тож давайте за розум візьмемося ми,

Чисте повітря і воду живу

Будем завжди берегти.

Дівчинка.

Це мені твої ранки погожі –

Це мені зацвітають сади.

Не вставляти тебе я не можу

Ти у серці моєму завжди.

І коли б я була не людина,

А береза зелена була,

Я шуміла б про тебе в долині,

Твоя слава б зі мною росла.

Ну, а так я людина

І маю лише слів невичерпні дари,

І від серця всього прославляю

Твої ріки, сади і бори.

Ведучий.

Були у матері-Природи дві донечки,

Такої вроди,

Хто їх побачить хоч на мить,

Не міг забути і розлюбить.

Танцюючи, виходять Флора і Фауна.

Фауна.

Голубооку звали Флора,

У неї очі, наче зорі,

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна та привітна.

Флора.

А Фауна – швидка, як вітер,

Могла за птахами летіти,

І за оленями стрибати,

Та з білочками пустувати.

Ведучий.

Обидві світ живий любили

І так його боготворили.

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний.

Ведучий. Із того часу ця краса нам жити в щасті допомагає. Весна – життя дає всьому, літо – нас лікує, ну, а осінь золота – всіх нас нагодує.

Дубочок.

Ліс  вражає своєю красою. Він і „дихає”, і „говорить”, і співає.

Мені навіть страшно подумати, щоб сталося з красою землі. Якби не стало лісів.

Берізка.

Коли б не ліс, не знали б ви про те,

Що є фіалка й пролісок на світі.

Як у маю конвалія цвіте –

Найкраща, найніжніша поміж квітів.

Дубочок.

Спасибі ж людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

Ведучий. І все б було добре сьогодні у нас, якби ми навчилися любити природу так, як любимо самих себе, оберігали б її: не витоптували трави, не зривали марно цвіту, не руйнували пташиних гнізд. А що ми робимо з природою, коли відпочиваємо

Ліс.

Цвіте прекрасна, білосніжна –

Конвалія в лісах моїх.

Мов наречена з тонким станом,

Стоїть всміхається мені.

А запах ніжний, незрівняний,

П’янкий, мов чари весняні.

Конвалія.

Мене зірвать – зганьбити вроду,

На жаль, знаходяться такі...

Бездумно нівечать природу,

Пакують квіти у мішки.

А потім нишком, мов злодії,

В мішках на торг красу несуть.

З пучком конвалій лиходії

Свою ж і совість продають.

Ведучий.

Люба природо, ховай свої чари,

Топчуть папороть, квіти, траву,

Тільки б швидше наповнити тару,

Ніби мамонтів стадо пройшло.

Дівчина.

Все, що квітло, буяло, росло,

Полягло, почорніло, прив’яло.

І заплакала тихо берізка з жалю,

І затих соловейко в гаю.

Під берізкою купа сміття,

Із яєць шкарлупки валяються,

Там і тут консервні бляшанки

На гілках, мов намисто, гойдаються.

Хлопчик.

Та мовчить засмучений ліс,

Лише тихо й покірно зітхає.

А в очах – скільки болю і сліз.

Своїм виглядом він промовляє:

– Якщо хочеш сюди ще прийти,

Щоб суниць чи грибів назбирати,

То навчися мене берегти

І красу мою шанувати.

Ведучий. Не зберегли люди природу, засумували Флора і Фауна. Більше не чути співу пташок, шепоту голубої води, навкруги все чорне та сіре.

Виходить продавець: на грудях висить лоток з парасольками, пляшки з написом „Жива вода”, „Чисте повітря”.

Продавець. Загрозлива екологічна ситуація сталася в нашому місті. Повітря і вода забруднені. Хто хоче вберегти своє життя, купуйте „Чисту воду, „Чисте повітря”. Вода без ртуті, свинцю. Люди! Терміново купуйте, остання чиста вода в пляшках на Землі. Купуйте парасольки від „масних” і „кислотних” дощів. Тільки в нас цілюще повітря і чиста вода.

Побачив покупців, зрадів.

Продавець. Купуйте, купуйте „Живу воду”, „Чисте повітря”.

Перший покупець (здивовано до друзів). Що він говорить?! Парасольки від „масних” та „кислотних дощів”, „Чисте повітря”, „Жива вода”?

Продавець.

Саме так. Це останні експонати і тільки в мене. Спішіть купити їх.

Другий покупець. Навіщо воно нам потрібне? Це що? Бабусині казки.

Продавець (сумно). Ні, молоді люди, це не бабусині казки. Ще трохи і на Землі не залишиться ні краплини чистої води, а за один продих повітря ми заплатимо життям.

Третій покупець. Ти що, смієшся з нас? Яка брехня!

Четвертий покупець. Він, мабуть, з глузду з’їхав. „Кислотні дощі”, „Чисте повітря”. Та дихай, скільки хочеш, і води пий, скільки потрібно, – і все безкоштовно.

П’ятий покупець. Та це шахрай! Що ви не бачите? Ходімо, немає про що з ним розмовляти. На наш вік всього вистачить, а після нас хоч і потоп.

Продавець. Люди, невже вам не страшно? Подивіться на небо, яке воно сіре, аж чорне. І хмари пливуть низько, низько над землею.

Пісня „Дивлюсь я на небо”.

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,

Що ми після себе на світі лишаєм.

Ліси наші в’януть, нема більше рік,

Пташки покидають край рідний навік.

Нечисте повітря, у ґрунті яди,

І слово „Чорнобиль” страшне назавжди.

І щоби на світі не сталось біди,

Шануймо природу усюди й завжди.

Чути гуркіт грому. Продавець розкриває парасольку.

Продавець. Ось бачите, іде кислотний дощ. Швидше, швидше беріть парасольки. Це страшний дощ, після нього все живе зникає на Землі.

Шостий покупець. Мені страшно. Це що ж виходить: пташку звіра, квітку я побачу тільки на картинці чи в музеї?!

Сьомий покупець. Це несправедливо. Я люблю купатися. Як я житиму без річки, дощику?

Діти співають танцюють „Дощик”.

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику в полив’янім горщику.

Мені каша, тобі борщ,

Щоб рясніший ішов дощ.

Як же жити без дощику?!

Діти парасольками роблять веселку.

Продавець. Наша планета більше не витримає такого відношення до природи, якщо ми не візьмемося за розум зараз. Давайте накажемо Кривду та Совість.

Перший покупець. Давайте. Але ж як?!

Продавець. Скличемо суд.

Сценка «Суд»

Секретар. На суді присутні: суддя, прокурор, адвокат, свідки, Кривда і Совість. Всім встати. Суд іде.

Суддя. Ми зібралися для того, щоб засудити винних і розібратися в тій загрозливій екологічній ситуації, яка склалася в нашому місті. Що ж ми бачимо – птахи, комахи вимирають, бо повітря забруднене. Кожної осені спалюють листя, дим аж очі „виїдає”, дихати заважає. Річки забруднені, а в овочах і фруктах велика кількість нітратів, свинцю.

Секретар. Будь ласка, запросіть підсудну Кривду.

Кривда. Ваша честь, мене звинувачують у всіх гріхах. Я не погоджуюся з цим. Я не одна така. Нас багато на Україні.

Суддя. Слово надається прокурору.

Прокурор. Шановне панство. Дуже важко стало жити в нашому місті. Чадить, смердить кругом. До чого ми дійшли?! Що ж ми після себе залишимо? Чорну землю? Сині дерева? Ні, так діло не піде! Буду судити не законом, а совістю.

Секретар. Будь ласка, запросіть свідків водойм.

У танці випливають рибки.

Перший свідок(рибка).

Ой біда ж, яка біда!

Люди, що це за вода?

Може, вам і добра пити,

А мені в ній важко жити.

І на дні, і у воді

Хімікати геть усі.

Секретар. Послухаємо другого свідка.

Другий свідок.

Я згодна з думкою свідка.

Бо вода ж була колись.

Люди, звідки ж ви взялись?

Люди, трішки совість майте,

Томаківку-річеньку рятуйте.

Є причини сумувати,

Треба всіх нас виручати.

Пісня „Тече вода каламутна”.

Тече вода каламутна,

Марганецька рибка смутна.

Вона смутна ще й сердита,

Бо колись же буде вбита.

Вб’ють рибину хімікати,

І не встигне закричати,

Бо яди із огородів

Каламутять чисті води.

Суддя. Що скажете, захиснику?

Адвокат. Ні, не можу я судити строго, Ваша честь. Усе, що робиться в природі – наслідок неправильного життя. Людям важко жити, вони не живуть, а виживають. Ось і маємо те, що маємо. Ні, ні! Не судіть їх строго.

Суддя. Я вас розумію, є ряд причин на це в суспільстві. Але ж вибачте. Що ми залишимо після себе? Що ви скажете у свій захист, Кривдо?

Кривда. Визнаю свою вину. Більше так робить не буду. План складу. Закон введу і природу збережу.

Секретар. Слухається справа підсудної Совісті.

Прокурор.

Кожного дня і кожну хвилину

Оберігайте всяку звірину.

Тільки добра їй потрібно бажати                                                                                               І намагайтеся не ображати.

Адвокат. Ваша честь!

Суддя. Не дозволяю. Це не підлягає обговоренню.

Совість.

Визнаю свою вину.

Слово честі, справлюсь.

Все задумано мудро в природі,

Жити нам у мирі і злагоді.

Секретар. Оголошується перерва. Суд іде радитися.

Суддя:  Порадившись з колегами, суд вирішив: підсудні винні в тім, що сталося в природі. Ми прийняли Закон про охорону навколишнього середовища і захист природи, але найвищий закон – совість і розуміння.

Вчитель. Я вислухала ваші думки про те, чого непотрібно робити. Отой незірваний пролісок, пташеня, повернуте до гнізда, незламана гілочка – це і є збереження природи. Будемо її шанувати, оберігати і любити.

                Вікторина з природознавства

                         

            «Стежками царства живої природи"

         

Діти, ви знаєте, що в нашій школі проходить тиждень початкових класів. Сьогодні ви зібралися тут на вікторину з природознавства. Але вона буде незвичайною. Це буде подорож «Стежками царства живої природи». Під час нашої подорожі будьте уважні й активні. За кожну правильну відповідь на моє запитання ви будете одержувати фішки — зелені листочки. Хто їх за годину нашої вікторини назбирає більше за всіх, той стане переможцем. Для того, щоб дати відповідь, треба підняти руку і дочекатися, щоб вас запитали. Відповідь без дозволу не враховується і буде штрафуватися поверненням фішки ведучому. Такими є правила вікторини. А зараз рушаймо в дорогу!

 1. На першій зупинці ми зустрічаємося з кмітливими, завдання яких — відгадати загадки, які я буду вам загадувати:

 а) У гаю вогонь мигтить,

 Всю ніч пень вогнем горить,

 А настане білий день, —

 Необсмалений той пень. (Світлячки)

 б) Золотисте ситечко

 Покотилось в літечко.

 Загляда в віконечко,

 Наче справжнє сонечко. (Соняшник)

 в) Хто хвіст залишає,

 а від ворога втікає? (Ящірка)

 г) Швидко скрізь цей птах літає,

 Безліч мошок поїдає,

 За вікном гніздо будує,

 Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

 ґ) А що то за коні в гаю на припоні:

 Довгасті, голчасті, зеленої масті,

 Нікого не возять, лише солі просять?  (Огірки)

 д) Ой, яка ж вона гарненька,

 Пишнохвоста і руденька,

 Не звірятко — просто диво,

 Невгамовне, пустотливе.

 Вгору-вниз, на гілку, з гілки.

 Хто це буде, діти? (Білка)

 Цю загадку написав видатний український поет, байкар, лірик Леонід Іванович Глібов. З творами цього письмен¬ника ви нещодавно познайомилися на уроці читання.

є) Не кущ, а з листочками,

 Не сорочка, а зшита,

Не людина, а навчає. (Книжка)

 Діти, а чому між загадками про живу природу потра¬пила загадка про книжку? За все те, що ви знаєте, му¬сите подякувати книзі. Хто багато читає, той багато знає. А ось подивіться на виставку книг про природу, яку підготував для вас наш шкільний бібліотекар. На перерві матимете можливість роздивитися ці книги.

 2. От ми дійшли до другої зупинки. А яке завдання вона передбачає? Ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку.

 Ходить по городу, великого роду,

 Ноги, як лопати, а сліду не знати. (Гуска)

 Як описано ноги гуски? (Як лопати)

 Отже, ваше завдання — по слідах назвати тварину (5 плакатів).

 3. Зупинка-ребус (4 ребуси).

4. Пташина сім'я.

 1-й учень. Любий друже мій, юннате,

 Уявляєш, скільки птах

 Може нищить, поїдати

 Гризунів, червів, комах?

 2-й учень. Тож птахи із нами в спілці,

 Поля й лісу сторожі:

 Сови, дятли, серпокрильці,

 Щиглі, одуди, чижі.

 3-й учень. Тож, як стрінеш непутящих,

 Що біжать поза двором

 Видирати гнізда в хащах,

 Ти одразу присором.

 Вчитель. Отже, як треба ставитися до птахів?

 Питання Пташиного царства покажуть, хто краще знає пернатих друзів.

 а) Які птахи прилітають до нас з півдня першими? (Шпаки)

 б) Яке місто має назву птаха? (Орел)

 в) У якого птаха такий міцний хвіст, що він підтримує його на дереві? (Дятел)

 г) Чому качки, гуси не тонуть? (Бо пір'я змазане жиром і не намокає)

 ґ) Що страшніше для птахів взимку — голод чи холод? (Холод)

 д) Чому сову називають корисним птахом?

 є) Яку користь приносять синиці взимку, коли всі комахи сплять?

  (Синиці розкльовують зимові гнізда шкідливих комах, поїдають яєчка та личинки комах)

 Ваше завдання — допомагати птахам узимку. Як ви це зробите

5. Зелений патруль.

 Зелений патруль — це добровільна спілка дітей, завдання якої — допомога і захист природи. Розгляньте знаки зеленого патруля і поясніть, що вони означають?

 6. Всезнайко.

 а) Це велика комаха, характерною ознакою якої є своєрідні круглі плями на крилах, різні за розміром і кольором, що нагадують око. (Павичеве око)

 б) Це могутній хижий птах. Розмах крил його стано¬вить близько 2 метрів. В Україні зустрі-чається лише в Карпатах. Довго літає, ширяючи високо над землею. Живиться дрібни-ми тваринами і птахами, на яких спритно полює. (Орел-беркут)

 в) Це комаха. Тіло товсте, густо вкрите бархатистими волосинками і, звичайно, перетягнуте впоперек черевця чи грудей кольоровою смужкою. Є пара складних і троє простих очей. Комаха висмоктує нектар із квітів. (Джміль)

 г) Птах досить великий, маса деяких особин досягає 15 кг. Його називають провісником весни та зими за приємний голос, що він подає, повертаючись із далеких країв. Відлітають ці птахи ключем. (Журавель)

 ґ) Тварина чудово пристосувалася до життя серед морських просторів. Тіло обтічне, торпедовидне. Мордочка видовжена, голова плавно переходить у тулуб. Шкіра еластична, гладенька. Вона відтворює і вловлює звукові сигнали. В Україні зустрічається в Чорному морі. (Дельфін)

 д) Цінний промисловий звір, найбільший серед гризунів нашої країни. Добре присто¬сувався до напівводного життя. Цих тварин називають найвизначнішими архітекторами. (Бобри)

 — Що об'єднує цих тварин і комах? (їх занесено до Червоної книги).

 — Чому ця книга так називається і яка її основна функція? (До цієї книги заносять види тварин, рослин, комах, чисельність яких дедалі більше скорочується).

 є) Це комаха. Живе на луках. Пересувається стрибками, її називають музикантом. (Цвіркун)

 А ви знаєте, що цвіркуни не завжди жили на нашій землі.

 Ось послухайте легенду.

 • Ріс собі на світі хлопчик, якого дуже любили люди, бо вмів він співати, як ніхто на світі. Вечорами, після денної роботи, коли можна було трохи відпочити, сходилися старі й ма-лі послухати пісню. Кожен, хто чув хоч раз той спів, ніби набирав у груди сили й снаги, ніби пив живу воду з цілющого джерела. Співав хлопець про сонце, про квіти, трави, про землю. І кожна його пісня славила рідний край. Ті пісні складав хлопчина сам. А коли в нього питали, як це йому вдається, відповідав, що все те — від квітів, дерев, води, птахів та звірів. Якось прийшло в цей край лихо. Про співучого хлопчика почули злі вороги й вирішили ви¬красти його. Темної ночі, коли він слухав пісню місячного сяйва, щоби потім переспівати її людям, схопили вони його і понесли у свої землі. Володар тої країни хотів мати співучого раба. Та хлопець йому не співав. Просили його — мовчав, били — мовчав. Тільки одного разу, змучений украй, завів тужливу пісню. Від тої пісні німіли люди, а каміння плакало. Була вона про розлуку з рідною стороною. Злий володар наказав повернути хлопця додому, і якщо він там співатиме, убити. Тільки-но ступив хлопчик на рідну землю, одразу в нього вирвалася пісня. Котрийсь із ворогів замахнувся шаблюкою, щоб виконати наказ володаря, але хлопця враз не стало. Лише в зелену траву стрибнув маленький жвавий цвіркун.   Відтоді й повелися на нашій землі веселі цвіркуни, їхні пісні славлять рідну землю. А хто понад усе любить Батьківщину, той чує в піснях маленького цвіркуна славу про красу нашої землі.

 Але треба не тільки любити Батьківщину, а й берегти рідні землі, ліси, поля, гори, тваринний рослинний світ своєї країни.

 7. У світі цікавого.

 — Що ви знаєте про верблюда? (Відповіді учнів).

 — Ця тварина має багато таємниць. Як верблюди можуть поїдати жорсткий і колючий чагарник, не обдираючи губи й рота?

 Учені виявили на внутрішньому боці щік, на піднебінні та язику верблюда тверді й жорсткі бугри, які захищають ротову порожнину тварини від пошкоджень.

 — Що ви знаєте про оленя? (Відповіді учнів).

 Вчитель. В Егейському морі знаходиться один із найбільших островів Греції — Родос. Біля входу до бухти споруджено дві великі кам'яні колони, на яких стоять стрункі бронзові олені.

 • Історія цього пам'ятника така. Як відомо, острів Родос — благодатний край. Головне заняття населення — садівництво. І завдяки сприятливим умовам на острові розвелося дуже багато отруйних змій. Ходити по острову стало небезпечно. Для боротьби з ними застосовували різні заходи, але вони були неефективні. І тоді у когось виникла ідея завезти на острів оленів, щоб ті знищили змій. Олені вільно гуляли лісами, виноградниками та своїми гострими копитами знищували змій. Людям стало жити спокійніше. І вдячні жителі острова Родос поставили в порту пам'ятник оленям.

 • От і підійшла до кінця наша подорож.

 8. Підсумок.

 Ви повинні не лише добре знати, а й берегти природу рідного краю. Заради втіхи і зиску знищують ліси, забруднюють моря і річки, вбивають тварин. Зараз ви прослухаєте запис - це музика моря. Хто буде уважним, крізь музику почує жалібний крик. Це плаче маленький дельфін, який залишився без матері. Йому сумно і страшно у великому морі. Він кричить, шукає і кличе матір.

 (Учні прослуховують запис з моря).

 - Чи може людина існувати, щоб не завдавати шкоди всьому живому навкруги?

 - Що ви можете зробити, щоб зберегти природу?

 Бережіть природу, бо планета у нас одна!

       Вікторина  «У грибному царстві»                                        

1.  Є шапка, але без голови, є нога, але без черевика. (Гриб)

2.  Яка кількість видів грибів є на всій земній кулі? (Понад 100 ти­сяч видів)

3.  Які гриби занесено до Червоної книги України? (Білий гриб, опеньок осін­ній, шампіньйон і т. д.)

4.  Назвіть отруйні гриби? (Жовчний гриб, сатанинський, несправжній опеньок, мухомор, бліда поганка)

5.  Індіанці Північної Америки на­звали цей гриб «чаша смерті», отрута його сильніша від отру­ти гюрзи або кобри. Назвіть цей найотруйніший на землі гриб? (Бліда поганка)

6.  Назвіть їстівний гриб із роди­ни мухоморів? (Мухомор Цезаря, у Фінляндії штучно розводять)

7.  Яка користь від червоних капе­люшків мухоморів? (Від них ги­нуть мухи, лікуються лосі. Люди розтирають суглоби в разі ревма­тизму, застосовують від кашлю й паралічу, виробляють ліки від ан­гіни, затримують розвиток рако­вих клітин)

8.  Що це за гриби, що не згнива­ють, а лише засихають у суху по­году, а після дощу знову ожива­ють? (Лугові опеньки)

9.  Скільки видів грибів пошире­но на території України? (Понад 80 видів)

10.  Яка кількість видів отруйних гри­бів трапляється в Україні? (Понад 20 видів)

11.  Золоте правило грибника. («Ні­коли не збирайте сумнівних гри­бів»)

12.  Які гриби називають найбільш хоробрими? (Ростуть вони в лис­топаді, грудні, схожі на опеньки — зимовий гриб, або фламуліна бархатистка)

13.  Гриби-паразити, що руйнують деревину. (Трутовики)

14.  Найсмачніший і найдорожчий гриб у світі? (Підземний гриб трю­фель)

15.  Як виявити отруйні гриби? (Ци­булина стає чорною, у посуди­ні, де вариться отруйний гриб, ложка темніє, зріз неїстівного гриба темніє від солі)

16.  Які гриби змушуть тісто сходити? (Дріжджі)

17.  Мікроскопічний гриб, що рятує життя мільйонів людей. (Пеніцил)                

18.  Яким грибам дали назву за за­барвленням? (Краснушка, білян­ка, зеленушка, чорнушка)

19.  Що таке «відьомські кільця»? (Грибниця в ґрунті розростаєть­ся по колу, відмираючи в середині, а по краях виростають гриби)

20.  Які гриби пробуджуються рано на­весні, є грибами-підсніжниками? (Строчок, сморчок звичайний, сморчкова шапочка)

21. «Які чудові гриби! — захоплено сказав давньоримський імпера­тор Клавдій своїй дружині Агрипині, яка пригощала його домаш­нім обідом.— Чому їх не подавали до мого столу раніш? Відтепер не­хай подають мені тільки ці гриби!» Однак розпорядження лишилося невиконаним. Чому? (Наступного дня він помер від отруєння. Ці гри­би — бліда поганка)

22. Непереможними воїнами серед вікінгів вважалися берсерки — «дворукі»: оголені по пояс, не від­чуваючи болю, у запалі сутички вони разили ворогів справа і зліва мечами, затиснутими в обох ру­ках. Перед боєм вони пили збуд­ливий відвар. З чого його готува­ли? (З мухоморів)

23.    Полювати можна не тільки з по­росям, але й із собаками, спеці­ально для цього навченими. Го­дяться для цього полювання пу­делі, болонки, дворняжки. Історія такого полювання нараховує вже понад п'ять століть. Назвіть вид та об'єкт полювання. (Грибне по­лювання. Трюфель)

24.   Ці досить корисні й цікаві гри­би мають безліч прізвиськ — «дідусин тютюн», «порхавка», «ци­ганська пудра». А яка в них назва? (Дощовики)

25.   Назвіть смертельно отруйні гри­би, проти яких немає надійної протиотрути. (Бліда поганка й му­хомор смердючий)

26.    Багато видів грибів ефективно вирощують у штучних умовах, що гарантує екологічну чистоту продукту й цілорічне постачан­ня споживачів. Найбільш успіш­но розв'язано проблему культиву­вання двох видів грибів. Назвіть їх. (Печериці й глива)

27.    Ці гриби смакують і смаженими, і запеченими в сметані, і солони­ми. У разі гарного врожаю їх зби­рають мішками. Але не кожному грибникові відомо, що руді шап­ки мають загальні підземні струк­тури, які нерідко займають площу в кілька гектарів. Учені вважають їх найбільшим живим організмом на планеті. Підземні гіганти поде­коли мають вагу, що перевищує масу блакитного кита. Назвіть ці гриби. (Опеньки).

                               

                                                                 

                             

                                                                             

                                                 

                                              

УРОК   ПРИРОДОЗНАВСТВА

Тема. ЯКІ РОСЛИНИ НАЗИВАЮТЬ ХВОЙНИМИ?

Мета: ознайомити учнів з особливостями хвойних рослин, їх значенням для природи;

            розвивати вміння  розпізнавати листяні та хвойні рослини, узагальнювати;

          розвивати  мислення,  мовлення,   уяву дітей;

           виховувати любов до природи, бажання її охороняти.

Обладнання:фрагменти фільму, картки, малюнки, шишки ялини і сосни.

Хід уроку

I.         ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ М ОМЕНТ

Слайд 1,2,

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.            Фронтальне опитування

—      Які організми називають рослинами?

—      На які 6 груп їх поділяють?

—Яку будову мають квіткові рослини?

—Чому квіткових рослин на Землі найбільше? Поясніть.

—Якими 3 групами вони представлені?

2.     Робота на картках

1)    Творче завдання : відновити будову рослини

2)    Чим квіткові рослини відрізняються від водоростей? Від мохів?

      ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про хвойні рослини та їх зна­чення для природи.

1.     Анаграми слайд

2.     Робота над загадкою

• Навесні веселить, влітку холодить,
Восени живить, взимку зігріває. (Дерево, ліс)

•  Взимку і літом одним цвітом. (Ялина, сосна)

• Усі пани поскидали каптани,

Один пан не зняв каптан. (Сосна, ялина)

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                       1.    Робота за підручником (с. 88-89)

—- Пригадайте! Які органи є у квіткових рослин?

Робота в парах

Проблемне запитання

—Розгляньте малюнки на с. 88. Порівняйте яблуню і ялину. Чим вони від­різняються за будовою?

—Про що розповів Мудрий Лісовичок?

—Запам'ятайте! Хвойні рослини — це вічнозелені дерева і кущі. Вони мають корінь, дерев'янисте стебло, голчасті листки — хвоїнки і шишки з на­сінням.

—У природі існує понад 600 видів хвойних рослин. Це дерева і кущі. Трав серед хвойних рослин немає.

Фрагменти 13,14 учбового фільму

Робота в парах

—Дослідіть і розкажіть! Яке значення хвойних рослин для природи та життя людини?

—Які рослини зображені на картині Івана Труша на с. 89? Поясніть свою думку.

—Хвойні рослини мають велике значення в природі. Разом із іншими зе­леними рослинами вони утворюють органічні речовини, поглинають вугле­кислий газ із повітря і виділяють кисень.

Розповідь учителя

Хвойні ліси, як і листяні, затримують танення снігу, що збагачує ґрунт во­логою.

Хвойними рослинами живляться тварини в лісі. Протягом майже всього року сосновою хвоєю живляться глухарі. Для оленів найкраща їжа взимку — молоді соснові пагони. Білки, бурундуки живляться насінням ялин і сосен.

Сосни виділяють особливі речовини, які пригнічують розвиток хворобо­творних організмів, тому соснові ліси вважають цілющими.

Здавна відомо, що там, де вирубують ліси, міліють річки, збіднюються ґрунти. Цю місцевість покидають птахи і звірі. Поступово вона перетворю­ється на пустелю. Тому ліси потрібно охороняти.

Висновки

•    Сосна та ялина — хвойні рослини.

•    Основна ознака хвойних рослин: листки-хвоїнки, різні за розмірами і формою шишки, у яких утворюється насіння.

•    Хвойні рослини утворюють ліси: соснові бори, темнохвойні ялинові ліси. Хвойні ліси мають важливе значення у природі.

Для допитливих

Хвойні рослини. Значення хвойних рослин для природи

Сосна — струнке дерево заввишки до 40 м. Стовбур вкритий мідно-червоною корою, яка у старих дерев стає сірою. Довгі (до 7 см) і вузькі хвоїнки ростуть на гілочках попарно. Сосна — світлолюбне дерево, тому нижні гілки відмирають і опадають через нестачу світла. Корінь у сосни глибоко проникає у ґрунт і міцно втримує в ньому рослину. Сосна — вічнозелене дерево. Хвоїнки живуть 2-3 роки. Восени опадає трирічна хвоя, а молода залишається, тому дерево завжди зелене. Розмножується сосна насінням, яке утворюється в невеличких яйцеподібних шишках протягом двох років.

Ялина — дерево з пірамідальною вічнозеленою кроною, яке може досягти висоти 40 м. Хвоя в ялини коротка і гостра, тем­но-зеленого кольору, розміщена поодинці, густо вкриває гілки. Корінь у ялини росте близько до поверхні, тому сильний вітер може легко повалити її. Ялина — тіньовитривала рослина. Лю­бить рости на родючих ґрунтах. Розмножується ялина насінням, яке щороку достигає в довгастих шишках.

Із деревини хвойних одержують скипидар, смоли, дубильні речовини, ацетон, гліцерин, спирт, целофан, пластмаси, штучний шовк, штучну шкіру. Цікаво, що бурш­тин утворився зі смоли відмерлих хвойних. Гілки ялини чутливо реагують на вологість повітря. Коли сухо і ясно, вони никнуть, схиляються, а в сиру погоду та перед дощем розпрямляються і навіть вигинаються догори. Якщо сосна чахне, це означає, що в повітрі багато заводського диму, а якщо жовкне хвоя — підви­щена радіоактивність.     

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1.  Гра «Вірю — не вірю»

— Якщо сказане мною твердження правильне — підніміть зелену картку,

якщо неправильне — червону.

•    Усі хвойні рослини мають широке листя.

•    Насіння хвойних рослин не захищене.

•    Хвойні рослини мають квітку.

•    Хвойні рослини не бояться холоду.

•    У нашій місцевості росте ялина.

2.  Гра «Упізнай дерево за описом»

•    Це дерево має дуже високий прямий стовбур, не дуже товстий, але дуже міцний. Його використовували в будівництві кораблів. (Сосна)

•    Корені цього дерева широко розпластані, глибоко залягають у землі і мо­жуть захистити дерево від сильних ураганів і вітрів. Дуже часто на мор­ських узбережжях, у піщаних дюнах висаджують ці рослини. (Сосна)

•    Це дерево з пухнастими гілками, тонкими короткими голками. (Ялина)

3.  Робота в зошиті с.29

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ.

—Прочитайте сторінки Книги важливих знань про природу на с. 89.

—За якими ознаками можна відрізнити сосну від ялини?

—За якими ознаками хвойні рослини відрізняються від інших рослин?

—У яких умовах ростуть сосни?

—У яких умовах ростуть ялини?

— Яким є значення хвойних рослин у природі?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 88-89.

—         Дослідіть: які дерева переважають у вашій місцевості листяні чи хвойні?